Затримання породіллі в ізоляторі: хто винен і що робити
ЗАТРИМАННЯ ПОРОДІЛЛІ В ІЗОЛЯТОРІ: ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ
Випадок в Києві
Днями у Києві породіллю затримали в ізоляторі тимчасового тримання, коли вона звернулася по допомогу до лікарів. У цей час дитина була без догляду матері у критичний для неї час. Причина затримання – стаття 135 ККУ, ч.2, завідоме залишення без допомоги* – жінка народжувала вдома, у Вінницькій області, пологи були достроковими (37-мий тиждень вагітності), а вага дитина – малою. До київської лікарні батьки приїхали тільки через кілька днів після пологів.
Катерина народжувала свою доньку вдома сольно, лише з чоловіком, без допомоги фахівців. За словами жінки, пологи пройшли добре, дитину не зважували після народження, а приблизно через 3-4 дні вага була 1800 г. Тоді ж пара вирішила поїхати у Київ, щоб зареєструвати народження дитини та показати її спеціалістам, “бо був момент, коли донька не дуже гарно смоктала і була неспокійна вночі”.
У Києві жінку затримали і на деякий час залишили в ізоляторі тимчасового тримання, відлучивши від дитини. Згодом Катерину відпустили до дитини, яка перебуває в лікарні, на жінку чекає суд за звинуваченнями за статтею 135, частина друга*.
Залишення в небезпеці
1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, –
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
З проханням прокоментувати ситуацію ми звернулися до експерток ініціативи “Безпечне народження”.
“Ми не оцінюємо дії жінки, її вибір і поведінку. Та ми засуджуємо факт затримання в ІТТ. І для того, щоб такого не траплялося в Україні, нам потрібні зміни в законодавстві, нам потрібна триступенева система акушерства, щоб домашні пологи були частиною цієї системи. Особливо в час повномасштабної війни, коли народжувати поза медзакладом може бути вимушеною дією. І ми закликаємо до початку роботи над реформуванням системи акушерства в Україні.
Вибір місця народження – це невід’ємне право жінки. І народження вдома – це частина медичної системи більшості європейських країн, Канади, США і всього цивілізованого світу. Як показують дослідження, за наявності кваліфікованого догляду під час планових домашніх пологів ризики для жінки та дитини не збільшуються у порівнянні з пологами в лікарні. Зате зменшується кількість медичних втручань”,
– пояснює правозахисниця Вікторія Лучка.
В Україні сьогодні домашні пологи не інтегровані в медичну систему. А тому жінки, які хочуть народити вдома і народжують, не можуть отримати офіційно кваліфікований медичний догляд під час пологів. І з цієї ж причини, трапляються випадки, коли жінки, які не мали б народжувати вдома через медичні показання, не звертаються по медичну допомогу.
Проте, цей випадок ніяк не може розцінюватись як можливу частину системи домашніх пологів. Бо це були пологи без супроводу фахівця у жінки високого ризику для дитини: передчасні пологи з дитиною з вагою малою для свого віку, дитина страждала внутрішньоутробно, не була здоровою. Жінка не була повністю обстежена
– коментує лікар, Аліна Дунаєвської, що має 2 спеціалізації акушера-гінеколога та неонатолога, голова організації прав жінок у пологах “Природні Права”.
Коли люди вирішують народжувати вдома, вони мають розуміти й усвідомлювати усі ризики, нагадує Ольга Сьоміна, акушер-гінеколог, яка практикує природний підхід в пологах.
За словами Сьоміної, домашні пологи можуть бути тільки строкові (тобто в повних 37 тижнів) і фізіологічні (без патології).
Ці батьки не були достатньо проінформовані щодо своїх пологів і післяпологового періоду. Вони не знали, як поводитись із маловісною, достроково народженою дитиною і чи можна залишатися вдома. Якщо б ці батьки були із фахівцем – такого б не трапилось. Жінок, які хочуть народжувати вдома – немало. І ці люди мають право на професійний супровід своєї вагітності, пологів та післяпологового періоду
– каже Сьоміна.
У лікарняній спільноті вже назріли зміни і є підтримка впровадження акушерського догляду та вибору місця народження, розказує лікар акушер-гінеколог Роман Ворона:
Народжувати дітей в тих місцях, де хоче жінка – це правильна стратегія розвитку акушерства та фемінізму в цілому, якщо це не загрожує життю матері та дитини. Але якщо ризики домашніх пологів більші, ніж можлива користь від них, то це повинно бути заборонено
Роман наголошує, що в усіх країнах світу лікарі не рекомендують соло-пологи, за виключенням випадків неможливості дістатися до медичної установи, і за першої можливості потрібно транспортувати жінку та дитину до найближчої такої установи.
Чинна система недружня до жінок, тому вони бояться звертатися по допомогу
– вважає Лідія Коноваленко, голова ГО "Доули Львова", експертка із прав жінок у пологах.
Залякування і приниження замість роз'яснень і допомоги ще більше змушує триматися подалі від державної медичної допомоги. Система недружня і до медиків: від них вимагають економії і постійно збільшують навантаження, особливо на первинну ланку. У той час цивілізований світ вводить трьохступеневу систему акушерства – для покращення якості акушерської допомоги і зменшення фінансового навантаження
– пояснює Лідія.
За словами правозахисниці Вікторії Лучки, пологи вдома – це лише перша інституція у триступеневій системі положництва, яка діє у багатьох країнах. Такі пологи відвідує кваліфікована та сертифікована акушерка. Вдома можуть народжувати лише жінки низького ризику. Транспортування в лікарню під час планових домашніх пологів – за бажання жінки отримати медикаментозне знеболення чи за рекомендацією акушерки – це норма і частина системи.
Друга інституція – це акушерський пологовий центр. У ньому пологи приймає не лікар, а акушерка. В акушерському центрі умови наближені до домашніх. “В Німеччині такі центри можуть розміщуватись у звичайних квартирах чи будинках. І так, коли є показання, треба лікарська допомога або жінка хоче епідуралку – це не проблема, і переміщення в лікарню – частина системи”, – пояснює експертка.
Третя інституція – це лікарня, де пологи приймає лікар акушер-гінеколог або автономна акушерка.
Такої системи поки немає в Україні.
Якщо жінка обирає для себе акушерську модель догляду, то її акушерка супроводжує протягом усієї вагітності, у пологах та у післяпологовий період. Акушерка кваліфікована та автономна. Акушерка скеровує вагітну до гінеколога на консультацію, або передає для подальшого спостереження жінок високого ризику. Це називається безперервний акушерський догляд. І це один зі стовпів акушерської системи Канади.
Історію у Києві Вікторія коментує так:
Якщо в Україні (пофантазуємо і змоделюємо ситуацію), впроваджена триступенева система і жінка обирає для себе акушерський догляд та пологи вдома, то акушерка супроводжує її впродовж усієї вагітності. Робить аналізи крові, УЗД, консультує. Коли пологи починаються, вона на зв’язку з жінкою і приходить до неї додому на пологи, із собою у неї чималий «арсенал» обладнання та медикаментів, які можуть знадобитись у пологах. Якщо акушерка бачить, що є показання, вона рекомендує жінці транспортуватись у лікарню. Але рішення приймає завжди жінка, тим самим знімає відповідальність з акушерки. При цьому акушерка повідомляє про випадок відмови лікарів найблищого шпиталю. Це ще один стовп канадської системи акушерського догляду – партнерство жінки та акушерки. Якщо пологи пройшли добре, але є показання переміститись в лікарню через стан дитини, це теж не проблема. Лікарня знає, що акушерка на пологах, і вони готові прийняти маму й дитину у будь-який час. Наголошу: переїзд у лікарню у планових домашніх пологах – це частина норми, частина системи. А не «навіщо ви тут приїхали, якщо народжували вдома.
Ця історія, на думку Вікторії, яскраво ілюструє, чому в Україні потрібно запровадити й акушерську модель догляду та створити умови, за яких жінки можуть з-поміж інших варіантів обрати також безпечно народжувати вдома з кваліфікованим медичним доглядом.
Пологи поза медичним закладом в Україні під час війни відбуваються часто, адже часом дістатися до пологового будинку може бути небезпечно або неможливо. І зараз назріла необхідність захистити маму й дитину, створивши умови для безпечних пологів у місці, яке обрала жінка.
Сьогодні в Україні повномасштабна війна, ворог обстрілює міста, вагітні бояться їхати в пологові будинки народжувати, тому що вони себе там відчувають в небезпеці. А пологи відбуваються фізіологічно лише в тому випадку, коли жінка відчуває спокій, тепло, безпеку. Нам потрібно змінювати акушерську систему вже “вчора”. Наразі є нагальна потреба запроваджувати трьохступеневу акушерську допомогу в Україні
– коментує Анастасія Менжинська, акушерка пологової зали, активістка об'єднання акушерок для впровадження акушерського догляду в Україні.
